Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"

 

Стаття 42. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та підтримання чинності майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин

(  Назва  статті  42  в  редакції  Закону 

N  311-V від

02.11.2006 )

 

1. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або чинності майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин сплачується за кожний рік починаючи з календарного року, наступного за роком державної реєстрації прав. Збір за наступний рік сплачується протягом чотирьох останніх місяців поточного календарного року. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або чинності майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин у першому календарному році, наступному за роком державної реєстрації, може бути сплачено також протягом перших чотирьох місяців цього року.

( Частина перша статті 42 в редакції Закону

N 311-V від

02.11.2006 )

 

2. Чинність прав припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.

(  Частина друга статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

3. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин може бути сплачено протягом дванадцяти місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір збору збільшується на п'ятдесят відсотків. При сплаті збору чинність прав відновлюється з наступного дня після внесення відомостей про це до Реєстру патентів.

( Абзац перший частини третьої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

При сплаті збору чинність права на поширення сорту відновлюється з наступного дня після внесення відомостей про це до Реєстру сортів з урахуванням положень статті 50-1.

( Частину третю статті 42 доповнено абзацом згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

4. Якщо встановлений збір не сплачено протягом зазначених дванадцяти місяців, в офіційному виданні публікується інформація про припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин.

(  Частина  четверта  статті  42  із  змінами, внесеними згідно із

Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

Стаття 43. Примусова ліцензія на використання сорту

1. Примусова ліцензія на використання сорту дає право особі, яка її отримує, використовувати сорт без дозволу володільця патенту. Видавати примусові ліцензії на використання сортів можуть Кабінет Міністрів України і суд.

(  Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

2. Примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу використання сорту, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту.

(  Частина друга статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

3. Кабінет Міністрів України може видати на строк до чотирьох років примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту. При цьому Кабінет Міністрів України може вимагати від володільця патенту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією.

( Абзац перший частини третьої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

Видача Кабінетом Міністрів України примусової ліцензії може бути оскаржена до суду.

4. Якщо після трьох років від дати державної реєстрації чи від дати, коли використання сорту було припинено, сорт в Україні не використовується або використовується у незначних обсягах і будь-яка особа звертається до володільця патенту з пропозицією укладання ліцензійного договору, а володілець патенту без поважних причин відмовляє, ця особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової ліцензії на використання сорту.

Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами, а особа-позивач доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, примусову ліцензію може бути надано за рішенням суду на строк до чотирьох років.

(  Частина  четверта  статті  43  із  змінами, внесеними згідно із

Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

5. Ліцензіат сплачує за видачу йому примусової ліцензії державне мито.

Стаття 44. Дії, які не визнаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин

(  Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

Використання сорту без згоди (дозволу) володільця патенту не визнаються порушеннями майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин у випадках, на які поширюються:

( Абзац перший статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

а) вичерпання виключного права володільця патенту;

( Пункт "а" статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

б) право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт;

в) обмеження дії виключного права володільця патенту.

( Пункт "в" статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 311-V від 02.11.2006 )

 

Стаття 45. Вичерпання майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин

1. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не поширюються на дії щодо будь-якого матеріалу його сорту або сорту, на який поширюються положення частини третьої статті 39 цього Закону, і одержаного безпосередньо з них продукту в разі їх збуту на території України володільцем патенту чи за його згодою, якщо такі дії:

а) не спрямовані на наступне розмноження зазначеного сорту;

б) не пов'язані з експортом посадкового матеріалу сорту до країни, в якій не охороняються майнові права інтелектуальної власності на сорти роду чи виду рослин, до якого належить зазначений сорт, крім експорту зібраного матеріалу, призначеного виключно для споживання.

( Стаття 45 в редакції Закону

N 311-V від 02.11.2006 )

( Статтю 46 виключено на підставі Закону

N 311-V від 02.11.2006 )