Білий гриб – царський гриб!

Білий гриб темно-каштановий (Boletus aereus Bull. ex Fr.)

Рідкісний вид. Колір шапки шоколадно-темно-каштановий, бронзовий з оливковим відтінком, іноді майже чорний, поверхня шапки гладенька або оксамитова. Трубочки білі, з віком золотисто-оливкові. Ніжка бронзово-іржава, темно-коричнева, у верхній частині світліша, з дрібною сіточкою. М’якоть, як і в соснового боровика дуже щільна.

Зростає переважно в більш південних регіонах в широколистяних лісах за участю дуба, бука, їстівного каштана, рідше граба. Гриб занесений до Червоної книги України, тому, незважаючи на його чудові смакові якості, збирати цей вид білих грибів заборонено.

Білий гриб березовий (Boletus betulicola (Vassilkov) Pilát & Dermek)

Найбільш схожий до ялинового боровика. Шапка загалом світліша, ніж у інших видів, найчастіше буває жовтуватою, світло-бурою, а то й цілком білою. Від інших представників відрізняється також більш короткими трубочками. Ніжка теж доволі світла, сіточка охоплює тільки її верхню частину.

Трапляється у березових та змішаних з березою лісах переважно в північній частині Європи, та в Азії. Зростає іноді великими групами.

Існують й інші менш поширені види білого гриба, наприклад, Білий гриб грабовий (Boletus carpinaceus Velen.), Білий гриб лимонно-жовтий (Boletus citrinus Ventura) тощо.

Росте білий гриб, в порівнянні з іншими видами, повільно (5-6 днів до середніх розмірів і продовжує рости 10-15 днів), проте, збільшення маси за один день у нього є найвищим. Так, якщо підосичник на 4 день має масу 74 г, а сироїжка 12 г, то білий гриб – 160 г. Досягає іноді значних розмірів. В 1964 році біля м. Володимир (Росія) був знайдений білий гриб вагою 6 кг 750г. В 1961 році на околиці м. Мінська (Білорусь) знайшли гриб вагою більше 10 кг та діаметром шапки 58 см. Восени 1974 року житель Молдавії А. Іванов знайшов боровика масою 25,6 кг. Висота його була 40 см, а діаметр ніжки 60 см. Білі гриби можуть зростати як поодинокими екземплярами, так і досить великими групами (особливо це стосується ялинового боровика, а також березового та соснового). Так, відомий випадок, коли в Івано-Франківській області поблизу с. Верхній Майдан Надвірнянського району на площі 16 м² було зібрано 118 плодових тіл білого гриба.

Білі гриби смакують смаженими, вареними, маринованими, сушеними, у вигляді грибного порошку, а також в салатах. Вони є джерелом корисних біологічно активних речовин, наприклад, вітаміни, антибіотики, антиоксиданти, коферменти, а також макро- та мікроелементів тощо. Кількість білків у свіжих боровиках досягає 3,7%, а в сушених – 20,1% (вони поступаються лише підберезникам (23,5%) і підосичникам (35,4%), через це сушені білі гриби прирівнюються до м’яса. Клітковини містять до 16%, вуглеводів – 7,6%, велика кількість (до 5%) жироподібних речовин, в тому числі: жирні кислоти, стеарини, фосфатиди, ефірні масла, які запобігають відкладанню холестерину в організмі людини. Багаті білі гриби і органічними кислотами (щавлевою, фумаровою, лимонною та ін.). Також містяться вітаміни. Так, наприклад, вітаміну С в білих грибах міститься 30 мг. Багаті вони і мінеральними речовинами. Загальна кількість досягає 6,2%, що дозволяє прирівнювати їх до фруктів. До складу цього виду гриба входить ферум, цинк, манган, купром, нікель, кобальт, хром, йод, молібден, фосфор, натрій і кальцій. Енергетична цінність сушених боровиків досягає 938 кДж (до прикладу, у сушених підберезників і підосичників – 736 кДж). Дослідження показали, що білі гриби і підосичники мають майже всі амінокислоти, відомі в харчових продуктах, причому, білі гриби сильно випереджають останніх в цьому відношенні. Загальна кількість амінокислот в боровиках була 1032,3 мг% проти 629,3 мг% в підосичниках. Виняткова харчова цінність гриба пояснюється, крім смакових якостей, здатністю стимулювати секрецію травних соків. Проводились дослідження сокогінних властивостей різних грибів (білого, підосичника, підберезника, лисички), які показали, що саме білий гриб є найкращим стимулятором травлення, що перевершує навіть м’ясний бульйон. В м’якоті білого гриба знайдені антибіотичні речовини. Ці речовини, наприклад, вбивають кишкову паличку і паличку Коха, а також деякі мікроорганізми, які знаходяться в ґрунті в природному середовищі гриба. Ще один цікавий факт – в плодових тілах цього виду містяться речовини, які стримують розвиток злоякісних пухлин, а також виявлений алкалоїд герценін, який застосовується при лікуванні стенокардії. Водними екстрактами плодових тіл білих грибів можна лікувати виразки та відмороження.

Недосвідчені грибники можуть сплутати Білого гриба з Гірчаком (Tylopilus felleus (Fr.) Karst.), який дійсно дещо нагадує сітчастого білого гриба, проте відрізняється від нього рожевими трубочками і гіркою м’якоттю. Інший “двійник” білого гриба – Сатанинський гриб (Boletus satanas Lenz), котрого деякі оригінали якимось чином вмудряються приймати саме за білого.

Насамкінець скажу, що білі гриби, як й інші їстівні гриби, не можна збирати поблизу автострад, заводів, хімічних комбінатів, нафтопроводів та інших місць забруднення, оскільки їх плодові тіла мають здатність акумулювати важкі метали та токсини. Також не бажано збирати перезрілі гриби, тому що вони можуть накопичувати в собі шкідливі продукти метаболізму.